24 вересня 1941 року на Хрещатику пролунала серія потужних вибухів
24 вересня у далекому 1941 році радянська армія вперше використала тактику «випаленої землі» і зруйнувала історичний центр Києва, головну вулицю Хрещатик та прилеглі до неї квартали. «Главком» згадує найбільш яскраві архітектурні пам’ятки старої забудови цієї вулиці.
Довоєнна забудова вулиці була досить неоднорідною, на старому Хрещатику розташовувалося чимало яскравих будівель, що складали окрасу старого Києва.
Однією з принад старого, дореволюційного Києва вважалася кондитерська швейцарця Бернарда Семадені, яка знаходилася на Хрещатику, навпроти Міської думи.
Кондитерська «Семадені» на Хрещатику
Це був триповерховий будинок, збудований за проєктом Віктора Сичугова та Олександра-Петра-Адріана Шілє в еклектичному стилі з поєднанням неоренесансу та мавританських рис. Ще з моменту відкриття, кондитерська стала улюбленим місцем зустрічей київської ділової еліти.
Також кондитерська продавала легендарну карамель «Кетті-бос», що використовувалася, як ліки від кашлю. Кондитерська «Семадені» проіснувала до початку радянської періоду, а сама будівля не змінювала свого вигляду до середини 1930-х. Будівля була втрачена під час пожежі у вересні 1941 року. Зараз на її місці знаходиться підземний перехід та вхід до станції метро «Майдан Незалежності».
Ще одна знакова будівля міська Дума. Історія цієї пам’ятки розпочалася у 1834 році, коли за рішенням царського уряду Київ був позбавлений Магдебурзького права, а нова система міського самоврядування стала підпорядковуватися Міській Думі.
Міську Думу спалили радянські підпільники у листопаді 1941 року
Вона розташовувалася на місці сучасного Майдану Незалежності. У царські часи, в ній розташовувалися міська дума та управа, окремі приміщення орендували різні крамниці та магазини. З 1876-1880 у приміщенні розміщувалася Київська школа малювання Миколи Мурашка, а також один з перших у Європі та тривалий час єдиний у російській імперії, пункт нічних лікарських чергувань.
Такий вигляд вже мала обгоріла будівля Думи та руїни Хрещатика на фото 1940-х років
Як орган влади дума проіснувала до приходу більшовиків до влади у 1919 році. Тоді цю споруду зайняли різні адміністративні установи, а фігуру архистратига Михаїла замінила червона зірка. З того часу і до 1941 року в ній розміщувалися обком та міськком КП (б). Пам’ятку спалили радянські підпільники у листопаді 1941 року, внаслідок чого було пошкоджено останній поверх.
На початку ХХ століття, одним з найпопулярніших магазинів на Хрещатику була крамниця торгового дому «Карл Людмер та сини», що знаходився на розі вулиць Хрещатика та Лютеранської. Знаменитий магазин відкрився 7 червня 1904 року
У 1905 році на виставці в Брюсселі фірма «Карл Людмер і сини» отримала Grand Prix. Того ж року на виставці в Парижі фірма удостоєна золотої медалі за чоловічий та жіночий одяг.
Універмаг Людмера на Лютеранській у 1930-ті роки
Магазин займав два перших поверхи, решта приміщень були житловими. У радянський час будівлю реконструювали під універмаг СоРабКоп, внаслідок чого будівля одержала великі вікна по всьому фасаду, а більшість декору було прибрано. У вересні 1941 року будівля вигоріла вщент внаслідок пожежі, а згодом її залишки розібрали.
Вибухи на Хрещатику
24 вересня після окупації Києва німцями, на Хрещатику пролунала серія потужних вибухів. Зайнялась масштабна пожежа, яка за тиждень знищила близько 200 будівель: 5 готелів, консерваторію, театри, кінотеатри, бібліотеки, міськраду, житлові будинки. Київ майже втратив історичний центр. Трохи згодом вибухнув центральний храм Києво-Печерської лаври.
Напередодні зими без житла залишилось близько 50 000 киян. Це була диверсія радянських спецслужб, у межах тактики «випаленої землі». Комуністи готувалися до відступу – мінували важливу інфраструктуру, історичні пам’ятки, житлові будівлі.
Дивом вдалося врятувати національну святиню – Софію Київську. Директор Софійського заповідника Олекса Повстенко обманув НКВС, заявивши, що в будівлі відсутні підземелля і приховано замінувати її неможливо.
15 фото На весь екран
Німці, які на той час окупували Київ, розмінували деякі будівлі: Оперний театр, колишню будівлю Центральної Ради (Будинок вчителя) тощо.
Вибухи на Хрещатику, які здійснили комуністи, стали приводом для нацистського режиму влаштувати ще один злочин і трагедію. Менше ніж за тиждень розпочалися масові розстріли євреїв у Бабиному яру.
Нагадаємо, що 19 липня у Києві знесено Садибу Зеленських – історичну будівлю кінця XIX століття. Поліція розслідує знесення старовинного будинку в центрі Києва.
